Проектна технологія на уроках іноземної мови.

У сучасної практиці навчання іноземним мовам широко використовується метод проектів, який передбачає опору на творчість школярів, заохочення їх до самостійної діяльності, дозволяє реально інтегрувати різні навчальні предмети, використовувати різні способи роботи учнів, організовувати навчання в співпраці.

Переваги проектної роботи були високо оцінені у викладанні таких предметів, як географія, історія, основи хімії та фізики, протягом багатьох років. Мовні навчальні програми почали систематично використовувати цей підхід тільки недавно. На запитання "Чому саме проектна робота на уроці іноземної мови?" можна дати такі відповіді:

·         тому, що проектна робота мотивує (Учень завжди займає активну позицію під час проектної роботи, бо це робота про нього і для нього. Він говорить чи пише виключно про свої уподобання в їжі, спорті, навчальних предметах, одязі і т.д. Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть виконати свій власний проект – великий чи малий, простий чи складний – і зможуть пишатися ним. Наприклад, деякі учні в класі можуть слабше знати мову за інших, але це їм не заважатиме у процесі виконання проекту виявити здібності до проектування чи ілюстрування своєї роботи або знайти оригінальний підхід до презентації проекту).

·         тому, що проектна робота особистісно зорієнтована (готуючи матеріал дитина відкриває для себе значення іноземної мови. Колись у майбутньому, можливо,  доведеться розповісти іноземцю англійською мовою про свою сім’ю, місто чи свої уподобання, запитати про вартість товару чи просто пояснити маршрут руху.  Робота над  проектом допомагає дитині підготуватися до такої події, набути необхідних знань, тим паче, що іноземця зустріти у нашій країні тепер не така вже й рідкість).

Увесь процес вивчення іноземної мови з 1-9 клас я бачу, як  один суцільний проект, результатом  якого є оволодіння учнем мовою, як засобом спілкування. Метод проекту на уроці іноземної мови передбачає як результат створення учнями продукту іноземною мовою: альбому, колажу, газети, однієї з ряду тематичних сторінок учнівського мовного порт фоліо, про яке я вже згадувала раніше. Вважаю цей напрям роботи за проектною технологією не надто ефективним в умовах особистісно зорієнтованого уроку та дуже тривалим за часом як для вчителя ( маю на уваєі підготовку до проекту), так і для учнів (часто за 45хв вони не встигають повною мірою опрацювати ілюстративний, письмовий та лексичний матеріал, не кажучи вже про саму презентацію роботи). Малоймовірно, що учень, проробивши таку роботу, оволодіє краще лексикою з певної теми чи навчиться відповідати іноземною мовою на запитання,що безпосередньо стосуються проекту, над яким він працював. З інших предметів, де діти можуть провести власне дослідження, експеримент, опитування та презентувати роботу рідною мову, це, мабуть буде ефективно, але не на уроці іноземної, де дитина спілкується лише в межах відомих їй слів.  Саме тому у другому півріччі планую більше  апробувати такі різновиди проектної технології як відео та аудіо проекти, інтерв’ю,  творчі діалоги та полілоги з тем. В такому напрямі проектної роботи вбачаю наступні переваги:  учням не потрібно малювати, вирізати чи зафарбовувати, шукати потрібну інформацію в книгах чи мережі Інтернет, а лише продумати мінімальний інвентар для свого проекту ( фартух, гаманець, карту, мобільний) та узгодити з партнером по проекту чи групою ролі, а відповідно і фрази іноземною мовою, порядок постановки запитань, зміст відповідей в межах вивченого матеріалу з теми. Таку учнівську імпровізацію планую записувати в аудіо та відео форматах для подальшого аналізу самими учасниками проекту та роботи над помилками вимови, інтонації і т.д.  Така робота також лишає простір дій для слабших учнів. Вони можуть малювати ті ж вивіски з надписами «Магазин», «Телефонна  кабінка», «Кухня», виготовляти інший інвентар для проекту (принести овочі, пусті коробки для муляжів), але тут самим малюнком чи вирізкою не обійдеться, бо доведеться ще й напис певний зробити іноземною мовою, ну а це вже і є робота, яку можна оцінити, хоч дитина і не знає всіх слів чи не приймає участь в діалозі. 

Якщо сьогодні роботу вчителя спрямовують в русло надання учням життєво необхідних компетентностей, то своїм завданням я вважаю навчити дітей базовому рівню володіння іноземною мовою та практичному її застосуванню в діалогічному та монологічному конекстах, але без участі носія мови зробити це досить складно. Тому планую, за сприяння адміністрації школи, організувати бодай одноденні візити вчителів – волонтерів з Німеччини на свої уроки, аби діти не міркували категоріями «для чого мені мова я ж все одно не поїду за кордон», «закордон» приїде до них.